ФК "Шахтар" розсмішив Україну

Щойно  стихли   скромні пристрасті вітчизняного футбольного чемпіонату, лишень почали призабувати невиразно-безликий програш національної збірної у Парижі, настав період затишшя-міжсезоння. Здавалося, нарешті від футболу можна буде перепочити, як кола футбольних вболівальників стривожила нова несподіванка — віддане ідеям європейського спортивного менеджменту керівництво вітчизняного гранда ФК "Шахтар" Донецьк оголосило про свій намір змінити емблему клубу повідомляє Ua-футбол.

Намір цей можна лишень вітати, адже освіжати "бренд", прилаштовувати його до швидкоплинних естетичних вимог часу маркетологи рекомендують щонайменше раз на 7-,10 років. Однак лише візуальними змінами своєї емблеми керівництво донецького "Шахтаря" не обмежилося. Воно вирішило потішити своїх вболівальників ще й іншим нововведенням: зміною транслітерації назви клубу латинським письмом. Якщо дотепер усі офіційні матчі в рамках європейських кубкових турнірів "Шахтар" репрезентував себе як "Shakhtar", то вже з наступного року він може стати "Shakhtyor" – змінивши український відповідник на російський.

Таке незвичне рішення керівництво клубу пояснює необхідністю повернення до традицій, а також тим, що назва команди вже стала чимось більшим, ніж відображенням професії, а тому вони не збираються перекладати її ані на англійську "Miner", ані на українську "Шахтар". І якщо думка генерального директора клубу про недоречність перекладу назви англійською не викликає жодних заперечень, то теза про те, що українська назва "Шахтар" є, виявляється, "перекладною" і тягне не тільки на лінгвістичне, але й на історичне відкриття, як, наприклад, "Донбас — батьківщина слонів". Це не могло не викликати щирих здивувань багатьох шанувальників цього клубу з усіх куточків нашої держави.

Прихильники таких змін улесливо просять не шукати у них політики, стверджуючи, що йдеться про усунення непотрібної плутанини закордонних футбольних шанувальників і експертів, котрі не знають, як саме треба "ламати язика", щоб вимовити назву "Східного Реалу", як гордо себе віднедавна почали йменувати "шахтарі". Аргумент про те, що "Shakhtar" — став за останні роки постійної присутності клубу в європейських турнірах звичною назвою для іноземців, а також переконання у тім. що із чисто фонетичних міркувань прочитати і вимовити "Shakhtyor" для багатьох складніше навіть, ніж бородате "выкарабкивающаяся", нікого з керівників всерйоз не цікавлять. Тому, вочевидь, вже найближчим часом доведеться українцям пожинати реальні плоди власного толерантного ставлення до мовної політики на футбольних полях.

Виникає однак запитання, як відреагують на такі ініціативи керівники Федерації футболу України та Професійної футбольної ліги? Адже саме ці найвищі футбольні інстанції зазвичай виступають з останнім словом щодо того,
яку саме назву використають в офіційних: стосунках (головне, в телевізійних титрах) клубу із Європейським союзом футбольних асоціацій (УЄФА) під егідою котрого, власне, й проводять європейські футбольні турніри. Адже йдеться про питання дотримання чинного національного законодавства, яке визначає як сам порядок вживання державної мови, так і форму її транслітерації у латинському алфавіті, а псувати стосунки із законом не хоче ніхто.

Можна згодитися, що не варто шукати політики у справі назви клубу, гравці якого відверто заявляють, що воліли б краще "бути бомжами, аніж шахтарями", однак за такою логікою завтра ми почуємо, що
українською перестануть викладати у школах, приймати іспити в інститутах чи виносити рішення в судах Донеччини - причому нас чемно запевнять у тім, що жодної політики тут немає, а є елементарне волевиявлення жителів міста, яке, мовляв, у демократичній державі є найвищим законом.

Слід відзначити, що у європейських кубкових турнірах "Шахтар" виступає від квоти України, і його палко підтримують вболівальники з усіх куточків держави.

За логікою нинішнього керівництва "Шахтаря", варто ініціювати й зміни в назві самого міста — адже вона також вже стала брендом: "Данєцк"! Ну а відданість традиціям, яку так наполегливо випинають
донецькі новатори, має урешті призвести І до повернення місту його первинного "Юзівка". Тому, якщо дана ініціатива отримає своє продовження, керівництву клубу пропонують не зважати на будь-які орфографічні упередження і прямо, у дусі передових маркетингових стратегій, змінити й кириличну транслітерацію назви своєї команди. "Конкретно" наректи її "Шахцьор Данєцк", зареєструвавши, про всяк випадок, на нього й торгову марку. Ось цим "Шахцьор" донеччани, напевне, втруть носа не лише Києву, але й "самій" Москві, Вони в реальному житті підтвердять слова "легендарної" пісні у якій співається, що, дійсно, "Данбас паражняк не гонет!".