Голи, зірки, драми, але й скандали та слабка гра. Підсумки Чемпіонату Світу-2026

Чемпіонат Світу-2026 був турніром великої кількості голів, сяйва зірок, божевільних драм в плей-офф. Але й турніром футболу невисокого рівня, з нудними груповим турніром та фіналом. А також – турніром суддівських скандалів.

Голи, зірки, але й команди

На Мундіалі, що завершився, був очікувано побито рекорд за забитими м'ячами, який становив 172. Тепер рекорд - 308. Середня кількість голів за матч - 2.96. Це найкращий показник після 1970-го року. На Мундіалі-2022 було 2.69. В групі I турніру-2026, де грали Франція, Норвегія, Сенегал та Ірак, забивали в середньому 4.5 – найкращий результат в окремій групі з 1954-го року. Десять голів у матчі (за третє місце) – найкращий показник з 1982-го.

Тож в плані голів ЧС-2026 був великим успіхом. І не заважали спека, грози. Натомість, допомагав розширений склад, допомагала присутність слабких збірних. Хоча й на стадії чвертьфіналу, де слабких вже не було, забивали в середньому по три голи за матч. Більше, ніж на будь-якому іншому Чемпіонаті Світу в 1/4 після 1958-го року.

Також особливо відзначилися зірки. Кіліан Мбаппе забив десять голів і став найкращим бомбардиром Чемпіонатів Світу в історії з 22-ма. Ліонель Мессі під час турніру був таким і в результаті забив вісім, вийшовши загалом на 21. Ще й додавши чотири асисти. Феноменальний виступ з огляду на його вік. Мбаппе став четвертим найкращим бомбардиром в історії ЧС, який забив двозначне число м'ячів. І першим з 1970-го року. Також вперше в історії Чемпіонатів Світу другий бомбардир забив цілих вісім м'ячів. Крім цього, по сім забили Джуд Беллінгем та Ерлінг Холанд, по шість - Гаррі Кейн та Усман Дембеле.

Водночас у півфіналах та фіналі забили Оярсабаль, Порро, Гордон, Енцо Фернандес, Лаутаро Мартінес та Ферран Торрес. Гравці відомі, навіть зіркові, але все ж таки не зірки першої величини. Тобто можна заявити, що у півфіналах та у фіналі турніру домінували команди. І це дозволяє посилити віру в футбол, віру в командну гру, віру в роботу тренера. Луїс де ла Фуенте створив чудову команду в Іспанії без особливого впливу зірок атаки.

Якби все вирішували зірки - футбол не міг би нічому навчити. Оскільки зірки отримали свій талант від Бога. Сидіти і чекати, поки Бог дасть тобі талант Мессі чи Мбаппе – неправильне ставлення до життя. А команди виконали важку працю. Людську працю. Яку всі за належного бажання, належної жертовності та належного лідерства тренерського штабу здатні виконати.

Перемогу Франції приписали б Мбаппе. Перемогу Аргентини – Мессі. Перемогу Англії - Кейну та/або Беллінгему. Перемогу Іспанії одному гравцю не припишеш. Ямаль міг би стати таким самим. Але він, м'яко кажучи, виступив на турнірі невдало. І все одно його збірна перемогла. Тому що вона - команда-зірка і не залежить від жодної зірки.

Драма за драмою

Драматизму було хоч греблю гати. В цьому плані Чемпіонат-2026 був одним з найкращих в історії. В груповому турнірі до останніх секунд доданого часу не було зрозуміло, хто проходить в плей-офф – Іран, Австрія чи Алжир. Канада виграла 1/16 фіналу у Південної Африки на 92-ій хвилині, а Бразилія у Японії - на 95-ій хвилині. Парагвай переміг Німеччину, Марокко – Нідерланди, Швейцарія – Колумбію, Єгипет – Австралію – у серії пенальті. Норвегія перемогла Кот-д'Івуар на 86-ій хвилині. Англія поступалася ДР Конго і здійснила камбек голами на 75-й та 86-ій. Бельгія поступалася Сенегалу з рахунком 0:2 на 85-ій хвилині, але перевела гру у додатковий час і там забила переможний.

Португалія здійснила камбек і вирвала перемогу у Хорватії на 94-ій хвилині. Аргентина двічі дозволяла Кабо-Верде зрівняти, зокрема, у додатковий час, і переможний забила у додатковий. Єгипту вона поступалася з рахунком 0:2, почала забивати на 79-ій хвилині і в результаті забила три в основний час. Норвегія забила два переможні голи Бразилії на 79-ій та 90-ій хвилинах. Іспанія забила переможний Португалії на 88-ій, Бельгії - на 91-ій. Англія перемогла Норвегію, а Аргентина – Швейцарію – у додатковий час. У півфіналі Аргентина поступалася Англії, але забила на 85-ій та 92-ій хвилинах і перемогла ще в основний час. У фіналі Іспанія перемогла Аргентину у додатковий. У матчі за третє місце було забито три голи після 86-ої хвилини.

Логічно, що багато вирішували заміни. Вміння тренерів внести корективи, змінити гру виходом потрібного гравця часто ставало вирішальним. Мікель Меріно та Лаутаро Мартінес отримали титул "суперсабів". При цьому тренери і псували замінами, як Томас Тухель у півфіналі, псували і їхньою відсутністю. Гонсалу Рамуш вийшов на заміну та виграв матч проти Хорватії, але в наступному матчі не вийшов – і Португалія вилетіла. Лаутаро вийшов та виграв півфінал проти Англії, але у фіналі не вийшов – і Аргентина програла.

Знайшлося місце й сенсаціям, сюрпризам. Кабо-Верде - назву цієї країни вічно пов'язуватимуть з Чемпіонатом-2026. Возінья та компанія не програли в основний час нікому, зокрема, майбутнім фіналістам. Парагвай вибив Німеччину. Перемоги в плей-офф Норвегії над Бразилією та Марокко над Нідерландами - також сенсації в історичному плані.

В підсумку цей турнір був мрією ФІФА, мрією організаторів та спонсорів. Багато голів, багато зірок, багато грошей (прибуток оцінюють в 15 мільярдів доларів за очікування ФІФА в 11), багато вболівальників на трибунах (рекорд останніх восьми ЧС).

Невисокий рівень

Водночас і негативу на турнірі вистачало. Рівень футболу загалом був невисоким. Навіть серед грандів в справді яскравий та якісний футбол грала лише Франція. Та й вона в підсумку у півфіналі була наглухо перекрита. Всі інші страждали, мучилися, особливо – в плей-офф. Іспанія не вийшла на свій яскравий летючий рівень Євро-2024. Вона довела свою силу і винесла Францію у півфіналі та Аргентину у фіналі тактично, але в обох матчах багато не створила. Загалом фінал був одним з найгірших в історії. Явним розчаруванням. Ще й завершився бійкою.

Помітний недолік на цьому турнірі – слабкість флангів. Центрфорварди, опорники і навіть центральні захисники проявили себе дуже добре, багато забивали, а ось вінгери та флангові захисники загалом провалилися. Саме тому ми не бачили швидкої та яскравої гри. Всі просто штовхалися у центрі поля. Аргентина навіть більшу частину турніру провела з чотирма опорниками на полі.

Дідьє Дешам заявив, що на головному стадіоні – "Метлайф" – таке враження, що під газоном – бетон, і м'яч відскакував дуже дивно. "Поле важке, воно просто вбиває м'язи гравців". А Вінісіус заявив: "Через спеку трава миттєво висихає. Гра стає повільною, ритму немає. Ми хочемо ганяти м'яч флангами, а це покриття просто заважає". Можливо, така причина на всіх стадіонах, не лише в Нью-Джерсі.

Загалом нового чемпіона запам'ятають з володіння м'ячем, домінування, а також з оборони, яка пропустила лише один м'яч на турнірі. Не з яскравості та швидкості атаки. Нинішня Іспанія схожа на свою версію-2010, яка виграла всі матчі плей-офф лише з рахунком 1:0. А нинішня Аргентина схожа на свою версію 1990-го року - сіру, страждаючу, жорстку, яка грає похмуро та брудно, але пробивається у фінал на бойовитості та характері. Нуль ударів по воротах в основний час фіналу - антирекорд та ганьба.

Чи можна її виправдати віковим складом та втомою? Адже з 2012-го року на Євро та Чемпіонатах Світу фінал незмінно вигравала команда, яка після півфіналу відпочивала на день більше. Так сталося і нині. З іншого боку, Аргентина стала ПЕРЕДОСТАННЬОЮ на турнірі і за середнім пробігом за матч, і за середньою кількістю спринтів. Тобто не повинна була особливо перевтомитися.

Англія знову пройшла далеко. Але страждала на абсолютно кожній стадії плей-офф, піддаючись жорсткій критиці навіть свого тренера. А запам'ятається в підсумку "автобусом" Тухеля та шістьма захисниками на полі після забитого голу у півфіналі.

Мало сенсацій, багато скандалів

За такого розкладу ще більший мінус турніру - нестача сенсацій. Адже якщо гранди грають сіро, очікується, що будуть покарані. Але в результаті ми отримали найбільш передбачуваний півфінал з 1958-го року, враховуючи шлях з групового турніру. Вперше в історії півфінал з чотирма першими збірними рейтингу ФІФА, ще й навмисно розлученими. А в груповому турнірі лише один гранд не посів перше місце – Португалія. Але вона не виграла групу вже на четвертому ЧС з останніх п'яти, тож також не сюрприз.

Загалом груповий турнір не виправдав збільшення до 48-ми команд. Він розпочався якраз цікавими результатами на кшталт 0:0 Іспанії з Кабо-Верде, нічиєю Бельгії з Єгиптом та Іраном, нічиїми Бразилії, Нідерландів, Португалії. Але швидко все прийшло в норму і інтриги майже не було. Особливо – серед грандів. На попередніх турнірах гранди чимало навіть програвали в основний час. А тут громили.

На попередньому ЧС в груповому турнірі з 48-ми матчів відбулося лише п'ять розгромів - десять відсотків всіх матчів. На позаминулому – вісім – 17 відсотків. На ЧС-2014 – десять – 21 відсоток. На ЧС-2026 у 72-ох матчах групового турніру - 18 - 25 відсотків. З різницею в чотири м'ячі та більше в груповому турнірі-2026 у 72-ох матчах перемагали дев'ять разів. На трьох попередніх разом взятих в групових турнірах у 144-ох матчах - лише сім разів. Відсоток перемог з різницею щонайменше чотири м'ячі в груповому турнірі-2026 найвищий з 1954-го року.

З 2014-го по 2022-й рік на ЧС у 48-ох матчах групових турнірів відбулися по 12-15 матчів з одночасно щонайменше трьома голами і розривом з різницею лише в один м'яч або нічиєю. Тобто одночасно з яскравістю та інтригою. На ЧС-2026 таких було 12 у 72-ох матчах.

У чвертьфіналі були присутні свіжі імена як Норвегія (вперше в історії) і Швейцарія (вперше з 1954-го року), але друга не пройшла ніякого гранда, а перемога першої над Бразилією - не така вже й сенсація, враховуючи склади та стан обох в останні роки, враховуючи вильоти Бразилії від Бельгії та Хорватії на попередніх ЧС. Не сенсація – перемога Марокко над Нідерландами у серії пенальті. Та й Німеччина не в 1/8 фіналу вже на третьому Мундіалі поспіль. Вилітала від Швеції, Мексики, Південної Кореї, Японії. Тепер вилетіла від Парагваю. Немає різниці.

Господарі турніру почали дуже добре, але просто їхні групи були легкими. В результаті США та Мексика вилетіли на тій стадії, на якій вилітають практично завжди – 1/8 фіналу. Тобто стіни та жереб не допомогли. Мексика вперше в історії програла на Чемпіонаті Світу на стадіоні "Ацтека". І лише для Канади 1/8 фіналу – рекордний успіх. Вона навіть стала першою командою з КОНКАКАФ на Мундіалях, яка забила шість голів в одному матчі. Хоча й вона на турнірі перемогла лише Катар та ПАР.

А що пригнічувало найбільше - так це суддівські скандали. Таких було забагато. І всі – на користь грандів. Майже в кожному матчі Аргентини, на користь Англії проти Норвегії, включаючи влучання в кабель летючої камери. Головний тренер збірної Єгипту Хуссам Хассан прямо і заявив, що ФІФА хоче залишити зіркових гравців та збірні якомога довше на турнірі, тому судді і свистять на їхню користь. І, на жаль, такого відчуття важко позбутися. Ще й додався фарс зі скасуванням червоної картки Фоларіна Балогуна.

Перемога Європи

На останніх Чемпіонатах Європа слабшає, набирає в середньому менше очок. Але на нинішньому почала підніматися, додала, а в плей-офф здобула перемогу. Три з чотирьох команд у півфіналі, шість з восьми (більше не було з 1994-го року) – у чвертьфіналі. Хоча й на початку групового турніру говорили про падіння. Причому й другий ешелон попрацював – Норвегія та Швейцарія у чвертьфіналі. А південноамериканської збірної другого ешелону немає у чвертьфіналі вже другий ЧС поспіль. І Бразилія провалилася. Хоча в середньому Південна Америка в груповому турнірі набрала більше очок за матч, ніж Європа.

В груповому турнірі вражаюче виступила Африка, вивівши дев'ять команд з десяти до плей-офф. Але вже після 1/16 фіналу залишилися лише Єгипет та Марокко. Хоча Кабо-Верде, ДР Конго, Сенегал, ПАР, Кот-д'Івуар боролися до останнього, Гана пропустила лише одного разу. Сенегал став першою африканською командою в історії турніру, яка забила п'ять м'ячів в одному матчі. Марокко грав в 1/4 фіналу на другому турнірі поспіль.

Азія якраз провалилася. Лише дві з дев'яти команд вийшли до плей-офф і одразу ж вилетіли. А Гаїті, Кюрасао та Панама набрали на трьох одне очко. Хоча всі боролися, не розвалювалися. Але збільшення кількості команд з Азії та Північної Америки явно не в плюс.